Українець в Бундесі

Act now - change the future

Fri, 11 Dec 2009 14:31:55 GMT

Фройнд skovalyov згадував у одному зі своїх останніх дописів про цікаві плакати, які розміщені по всьому Копенгагену, у зв’язку з конференцією з питань кліматичних змін, яка там цими днями відбувається.
На плакатах зображені лідери світових держав, які начебто звертаються до глядача з 2020 року зі словами, «Мені шкода. Ми могли зупинити катастрофічні зміни клімату… Але не зупинили». І заклик, «Дій зараз, змінюй майбутнє».
Особливо цікавим мені видався плакат з Дмітрієм Мєдвєдєвим. Якщо я не помиляюся, саме близько того самого 2020 року його знову дістануть з шафи для тимчасового проживання у Кремлі. Якщо ж звичайно наші північні сусіди не передумають проводити такі складні маніпуляцяї та просто не введуть довічну президентську посаду.

обкладинки німецьких тижневиків 49/2009

Tue, 08 Dec 2009 22:16:38 GMT

WirtschaftsWoche 49/2009. Ніщо так не лякає німців, як інфляція. Страх перед нею примушує багатьох йти на невиправдані ризики, що дозволяє не зовсім чесним фінансистам заключати непогані угоди. Головна тема тижня – «Страх пожирає банківські рахунки. Підступні гешефти з інфляцією». За актуальними опитуваннями близько 76% німців панічно бояться інфляції. Той факт, що центробанки закачали в фінансову систему величезні кошти заради подолання кризи особливо непокоїть тих, хто вже володіє великою кількістю грошей. Вони справедливо бояться, що збільшення грошової маси, знецінить вартість грошей, тобто призведе до інфляції. Як результат, всі шукають можливості вигідного капіталовкладення. Одним з таких варіантів – є купівля нерухомості. Незважаючи на поступову після кризову відлигу, 57% агентів з нерухомості відзначають зростаючий попит у останні три місяці. Загалом за цьогорічну осінь найбільшим агентствам нерухомості Німеччини вдалося продати квартир на 65% більше, аніж в минулому році. І насправді: абсолютно не виключено, що рівень інфляції у наступних роках буде продовжувати зростати. І тому капіталовкладення у акції, сировину чи золото можуть захистити проти значної інфляції та принести у довготривалій перспективі більші рендити, ніж у звичайні банківські рахунки. Проте на думку багатьох експертів при питаннях інфляції багато хто стріляє «з гармати по горобцям» – дехто намагається перевести всі свої заощадження у золото чи срібло; дехто вирішує придбати ще одну квартиру, хоча він вже володіє двома, тощо. Насправді ж обіцяний захист деяких вкладень не настільки вже і позбавлений ризику. З точністю можна сказати лише одне: ті, хто продають, значно перебільшують загрозу інфляції, але при цьому непогано наживаються з довірливих громадян.

Der Spiegel 49/2009. З відставкою екс-міністра оборони та міністра праці (тепер вже теж з приставкою екс-) Франца Йозефа Юнґа було порушено багаторічну стратегію німецьких збройних сил. До цього часу уряд та бундесвер намагалися усіляко приховати небезпеки та помилки німецьких військ у Афганістані. Новоспечений міністр оборони Карл-Теодор цу Ґуттенберг намагається забезпечити більшу прозорість подібним операціям. Головна тема тижня – «Коли німцям дозволено буде вбивати? Бундесвер, Афганістан та війна в 21му столітті». Мова у статті йде про скандал, який розгорівся два тижні тому та суть якого полягала у наступному: 4 вересня цього року головнокомандуючий німецьких військ у Афганістані Ґеорґ Кляйн надав наказ бомбардувальникам атакувати дві викрадені автоцистерни з пальним, які було знайдено недалеко від Кундуза. Під час атаки загинуло близько 140 осіб переважно цивільного населення. Тогочасний міністр оборони Юнґ вирішив не турбувати німецьке суспільство цією подією, тим більше напередодні виборів до бундестагу. Нещодавно деталі авіанападу потрапили до преси, через що й розгорівся скандал. Міністр Юнґ вже займав у новому кабінеті міністрів посаду міністра праці, але все одно був змушений подати у відставку. А теперішній міністр пообіцяв радикально змінити інформаційну політику у міністерстві оборони. У 2002 році спочатку планувалося лише короткочасне розміщення німецьких частин на півночі Афганістану для допомоги у відбудові країни. Наразі ж німецькі загони опинилися втягнутими у справжні бойові дії: німецькі солдати гинуть та вбивають самі. Проте політики до цього часу відмовлялися від відкритої дискусії на цю тему, від будь-якого члену уряду неможливо почути навіть слова «війна» у контексті з Афганістаном. Цей скандал розпочався для німецької зовнішньої політики у дуже незручний час. Оскільки до середини грудня Бундестаг має прийняти рішення щодо продовження перебування військових частин в Афганістані. Більше того, Обама прямо заявив, що очікує від Німеччини не лише продовження терміну перебування німецьких військових, але й збільшення чисельності контингенту.

Focus 49/2009. Головна тема тижня – «Ризик інфаркту. Попередити, розпізнати, пережити. Нові можливості медицини»

Stern 49/2009. Головна тема тижня – «Блаженний без Бога. Нова туга за духовністю та велнес-релігіями. Плюс: інтерв’ю з кабалістичним вчителем Мадонни»

Іноземці та німецька шкільна освіта

Thu, 03 Dec 2009 18:10:40 GMT

Нещодавно в контексті дискусії щодо ступеню інтеграції іноземців у німецьке суспільство було зачеплено тему шкільної освіти серед дітей емігрантів. В першу чергу увага звичайно ж акцентувалася на турецькій спільноті, яка складає близько 30% від всіх іноземців, що проживають в бундесреспубліці. ВіртшафтсВохе склав цікавий графік аби наглядно продемонструвати, яка кількість дітей іноземців відвідує гімназії:

Джерело: WirtschaftsWoche

обкладинки німецьких тижневиків 48/2009

Tue, 01 Dec 2009 21:58:18 GMT

WirtschaftsWoche 48/2009. Сьогоднішні 30-літні вже не покладають ніяких надій на державне соціальне страхування. Нове покоління реагує на свій лад – тихо та спокійно вони прощаються з Німеччиною, як соціальною державою. Головна тема тижня – «Нові раби. Спроби втечі від соціальної держави». Розмір зовнішнього боргу Німеччини досягне у наступному році нових рекордних вершин. В першу чергу держава бере борги через те, що знову ж таки наступного року планується отримати максимальні грошові внески у вигляді податків та інших соціальних сплачень. Але, незважаючи на те, що теперішнє покоління молодих та працездатних справно сплачує всі податки, ніхто їм не може гарантувати, що вони зможуть отримати ці всі внески у майбутньому, коли самі стануть пенсіонерами. Сьогодні пенсіонери ще отримують близько 52% середньостатистичної зарплатні. Але вже до 2023 року цей рівень впаде до 46,2%. Наразі німецький уряд робить недалекоглядну політику за рахунок молодого покоління, накопичуючи з року в рік все більшу гору боргів, яку колись доведеться сплачувати теперішній молоді. Саме тому з кожним роком збільшується кількість німців, які намагаються вийти з соціальної системи та звільнитися від примусових соціальних виплат, наприклад, до пенсійного фонду, оскільки ці самі гроші можна вигідно вкласти у фінансові заклади зі значно більшими гарантіями отримання навіть мінімальних прибутків. Держава ж ніяких гарантій дати не може, але з кожним роком все ускладнює процес звільнення від соціальних зобов’язань. Одним з найвірніших варіантів є створення власної справи та реєстрація себе приватним підприємцем. Тоді можна відмовитися від внесків до пенсійного фонду та організувати собі приватне пенсійне забезпечення. Але держава і в цьому напрямку продовжує закручувати «гайки».

Der Spiegel 48/2009. Уряди країн світу намагалися побороти фінансову кризу надмірними грошовими вливаннями. В результаті було створено фундамент для нової кризи: на фінансових ринках вже знову утворилася спекулятивна булька. І наразі стоїть питання не ЧИ вона лусне, а КОЛИ. Головна тема тижня – «Мільярдна бомба. Чому після кризи століття нам вже загрожує наступна». Здається банківський сектор оговтався після економічної кризи чи не найшвидше. Банкіри на Уолл Стріт та у інших фінансових монополіях ведуть себе так, ніби нічого і не сталося. Знову почали обертатися фінансові потоки, знову почали святкуватися успіхи, знову почали зароблятися скажені гроші. Але цього разу все це робиться з тими мільярдами, які центральні банки та уряди країн всього світу закачали у фінансові ринки задля полегшення наслідків економічної кризи. І ось посередині світової економіки, яку ще відчутно трусить від кризи, фінансова еліта знову починає гребти мільярдні прибутки. Лише за минулий квартал Goldmann Sachs заробили 3,2 мільярди доларів, JPMorgan Chase – 3,6 мільярди, а Morgan Stanley – 760 мільйонів. Швидко забулися часи, коли по Нью-Йорку ходили звільнені банкіри у дорогих костюмах та з картонними коробками у руках, коли біля біржі збанкрутілі громадяни закликали спекулянтів стрибати з вікон багатоповерхівок їхніх офісів. У післякризовому фінансовому світі керує докризова жадоба до швидких грошей. Але цього разу учасники фінансових подій ще більш впевнено йдуть на ризики, оскільки вони вже побачили, що в разі серйозних проблем держава допоможе бюджетними грошима. Ось чому не потрібно буде довго чекати на повторення історії. Знову на ринку з’явилося багато дешевих грошей, знову безліч людей вдаються до високих ризиків, знову починає надуватися булька, яка одного чудового дня призведе до чергового обвалу світової економіки.

Focus 48/2009. Головна тема тижня – «Криза, робочі місця, гроші. Аналіз на 2010 рік. Чи все найгірше вже позаду? Чого ще чекати німцям»

Stern 48/2009. Головна тема тижня – «Як Роберт та Тереза Енке шукали щастя життя. Найближчий друг родини написав статтю для Штерна»

Пам’ятай

Sat, 28 Nov 2009 10:03:01 GMT

Кліп на пісню СП "Виберіть мене"

Thu, 26 Nov 2009 19:00:28 GMT

Щойно натрапив на неофіційне відео до актуальної пісні Сашка Положинського "Виберіть мене".
Дуже рекомендую до перегляду!

Laskawo prosymo!

Thu, 26 Nov 2009 17:39:06 GMT

Деякий час тому по Нюрнбергу роз’їжджали міські автобуси ось з такою табличкою на вході:

В мене одразу виникло з цього приводу дві думки:
Перша. Звичайно ж дрібниця, але приємно кинути око на знайомі слова на чужині.
Друга. Уявив собі прихильників Європейської хартії регіональних мов (зі змістом якої мало хто знайомився, проте назву змусили вивчити всіх), які змушені через подібне непорозуміння йти пішки, вигукуючи час від часу сакраментальне: «Доколє!»

обкладинки німецьких тижневиків 47/2009

Tue, 24 Nov 2009 22:18:10 GMT

WirtschaftsWoche 47/2009. Головна тема тижня – «Небезпечна гра. Як підприємства перетворюють своїх робітників на орендованих працівників». Багато підприємств змушені під час кризи вигадувати нові способи економії коштів. Все більше і більше компаній вводять інновації у роботі з кадрами. Вони відкривають фірми, які спеціалізуються на наданні тимчасової робочої сили, та намагаються перевести своїх робітників до іншої категорії – «орендованої» робочої сили. Таким чином підприємства, по-перше, обходять необхідність виплати зарплати за тарифами, та по-друге, уникають відповідальності (в першу чергу матеріальної) за необґрунтоване звільнення. Подібне нововведення звісно ж отримує зовсім неоднозначну оцінку, а більшість експертів застерігають від правових та економічних ризиків. Основна ідея фірм, які займаються тимчасовою робочою силою, завжди зводилася до того, що вони надають тимчасових робітників підприємствам, яким не вистачає власних ресурсів під час виробничих годин-пік, чи яким робоча сила потрібна в рамках виконання певного проекту. Сьогодні ж безліч підприємств засновують власні подібні компанії, в яких займають тих самих працівників, але вже з іншим статусом. Подібний ефект називається «двері, що обертаються»; тобто, звичайні працівники на папері покидають підприємство, але одночасно повертаються на нього у якості тимчасових робітників. Зиск підприємства видно неозброєним оком – наприклад, продавщиці однієї з найбільших мереж галантерейних товарів Schlecker при подібній зміні починають отримувати €7 на годину замість майже €13. Крім того, тимчасові робітники не отримують ніяких відпускних, лікарняних, премій чи 13ї зарплати. Ну і саме головне, таких робітників можна безпроблемно звільнювати, не сплачуючи відхідних та інших соціальних витрат. Проте, профсоюзи та відомства з питань трудового права вже ретельно досліджують подібні нововведення, що призведе швидше за все до масивних штрафів підприємств, які зловживають подібною практикою, та доплат соціальних внесків до бюджету.

Der Spiegel 47/2009. 11 листопада з самого ранку Німеччину шокувала трагічна новина – напередодні покінчив життя самогубством воротар національної збірної та клубу Ганновер 96 Роберт Енке, якому на той момент було лише 32 роки. Роберту не могла допомогти ні його дружина, ні його батько, який працює психотерапевтом. Головна тема тижня – «Страх перед життям. Випадок Роберта Енке. Що примушує людей втратити землю під ногами». Ще в 2003 році, коли Роберт підписав контракт з Барселоною, на його плечі лягло дуже багато відповідальності. В першу чергу сам Роберт, будучи молодим та граючи у одному з кращих клубів світу, найбільше всього хотів довести собі та всім іншим, що він заслужив цього місця. Проте, в одній з перших ігор на кубок Іспанії він пропустив три м’ячі та був усунений з позиції воротаря номер один тодішнім тренером Барси Луї ван Гаалем. Роберт дуже тяжко це все сприйняв та звернувся вперше до психотерапевта. З того ж часу він постійно знаходився під наглядом спеціалістів. У 2004 Енке повернувся до Німеччини та почав захищати ворота клубу бундесліги – Ганновер 96. З самого початку він став лідером команди та почало здаватися, що нарешті настала біла смуга у його житті. Але у тому ж таки 2006 році померла його 2-річна дочка Лара, яка народилася з пороком серця та постійно знаходилася у лікарнях. Це звичайно ж був тяжкий удар для Роберта та його дружини. Також почалися чергові негаразди і у професійному житті. З одного боку, Роберта наче викликали до національної збірної, але через численні травми та інші захворювання він завжди змушений був залишатися другим чи третім номером. Навіть на ЧС 2010 бундестренер Йоахім Льов ще остаточно не міг визначитися з кандидатом номер один. 10 листопада ввечері Роберт Енке залишився стояти на залізничній колії, поки його там не збив регіональний потяг. В своїй передсмертній записці він лише попросив вибачення у своєї родини та у своїх лікарів, які до останнього дня не могли помітити навіть натяку на заплановане самогубство.

Focus 47/2009. Головна тема тижня – «Заборонена тема – депресії. Попереджувальний сигнал та можливості лікування. Улюбленець, але самотній: трагічне життя Роберта Енке».

Stern 47/2009. Головна тема тижня – «Щеплення: так чи ні? Свинячий грип, кір, гепатит, поліомієліт. Кому щеплення вкрай необхідне».

обкладинки німецьких тижневиків 46/2009

Wed, 18 Nov 2009 22:59:47 GMT

WirtschaftsWoche 46/2009. Незважаючи ні на що Opel має кращі шанси під GM, аніж під Magna та російським Сбєрбанком. Оскільки американському автогіганту, який поступово знову стає на ноги, автобренд з блискавкою потрібен значно більше, аніж раніше. Та і німецький платник податків теж зможе отримати свій зиск. Головна тема тижня – «Блітцкріґ. Чому GM добре для Opel та для нас – платників податків». Два тижні тому, коли стало відомо рішення найвищого менеджменту GM про відмову від продажу Opel, профсоюзи підняли робітників на демонстрації проти американського концерну. Віртшафтсвохе пропонує заспокоїти емоції та доводить, що від такого рішення «опельці» та держава в цілому можуть лише виграти. І ось чому:

- GM вже не такий безнадійно завалений боргами концерн, яким був перед своїм банкрутством. Під час конкурсного процесу концерну вдалося занизити заборгованість з 54 до 17 мільярдів доларів.

- Opel та GM занадто сильно пов’язані технологічно. Обидва виробники частково використовують однакові платформи (наприклад опельська новинка Insignia). Розлучення привело б до довготривалих суперечок відносно патентів та ноу-хау. Залишившись разом, концерни навпаки зможуть продовжувати використовувати синергію.

-під Magna можливо було б продавати лише близько 1,6 мільйонів авто на рік, що є недостатнім для активної участі на глобальному ринку з відповідним співвідношенням ціна-якість. З GM – це можливо, оскільки вже сьогодні обидва концерни продають близько 8 мільйонів авто на рік.

- GM є більш надійним партнером, оскільки у Magna немає потрібного досвіду у авто виробництві, а росіяни у відкриту висловлювали своє зацікавлення виключно опельським ноу-хау.

- Magna планувала скорочення 10.560 робочих місць у Європі, а GM говорить лише про 10.000 звільнень. А оскільки GM планує орієнтуватися на попередній план від Magna, то німецькі заводи скорочення можуть взагалі лише помірно зачепити.

Der Spiegel 46/2009. Наразі в Німеччині розгорнулася справжня боротьба між прихильниками класичної гімназії та «єдиної» школи. Проте всі вони сходяться в одному – потрібні зміни. Деякі нові моделі вже почали випробовуватися. Тема тижня – «Чому потрібно переосмислити міф німецької освіти». Німецька шкільна система виглядає приблизно наступним чином: спочатку йде початкова школа, до якої діти ходять 5 років (з 1го по 5й класи). Після цього йде розподіл: найздібніші школярі йдуть до гімназій, менш талановиті – до середніх шкіл (Realschule) та найменш здатні – до основної школи (Hauptschule). Наразі у багатьох федеральних землях політики починають поступово вносити зміни до шкільної освіти. В деяких землях пропонується зменшити гімназію на два роки та продовжити початкову школу; в деяких – залишати школярів разом до 8го класу, а лише потім проводити розподіл; дехто пропонує взагалі «розігрувати» частину місць у гімназіях, щоб створити своєрідний соціальний мікс. В будь-якому випадку напади здійснюються на гімназію і тому ї прихильники намагаються усіляко захищатися аж до збирання відписів за можливість внесення змін до шкільної системи на референдумі. Основний аргумент прихильників реформ – гімназії мусять втратити статус елітності та сприяти більшій доступності для менш обдарованих дітей. Проте, мова йде в основному про структурні зміни, а не про те, що та у якій якості викладається у німецьких школах. Кількість «гімназіастів» вражаюче зростає: якщо сто років тому лише один відсоток випускників випускався з гімназій, а 50 років тому – лише 6%, то сьогодні це – 30-40%. Що саме цікаве, результати міжнародного тестування школярів PISA (Programme for International Student Assessment) аж ніяк не покращуються і Німеччина щороку після подібних тестувань займає лише середні місця по Європі.

Focus 46/2009. Головна тема тижня – «Свинячий грип. Що Вам потрібно робити. Все про щеплення, профілактику та поведінку у разі захворювання»

Stern 46/2009. Головна тема тижня – «Таємниця сильних жінок. Чому багато доньок НДР досягли успіху 20 років після падіння Берлінської стіни»

обкладинки німецьких тижневиків 45/2009

Wed, 11 Nov 2009 18:54:37 GMT

WirtschaftsWoche 45/2009. Той, хто по-розумному страхується від ризиків та бажає примножити власний капітал, повинен мати необхідні інструменти. Як знайти найкращі страховки, як найоптимальніше вкласти та як підібрати собі портфоліо з цінних паперів. Головна тема тижня – «Грошові вкладення. Проект безпека. Правильно страхувати, із зиском вкладати – ваші інструменти для захисту від ризику та забезпечення старості». Щороку німці сплачують близько 55 мільярдів євро лише на страхування від збитків та від нещасного випадку. При цьому більшість допускає декілька помилок. По-перше, страхуються якісь конкретні уявні ризики: наприклад, велосипед чи валізи. Більш абстрактні та значно дорожчі ризики при цьому забуваються, наприклад, профнепридатність. По-друге, багато хто змішує поняття страхування та відкладання на чорний день. Деякі банки пропонують своїм вкладникам одночасно з банківським рахунком застрахувати життя та пенсію. Проте, експерти радять відмовитися від таких змішаних варіантів. Отже, ВіртшафстВохе допомагає невпевненим визначитися зі страхуванням ризиків та грошовими вкладами. В першу чергу необхідно застрахувати найбільші життєві ризики: власне життя, профнепридатність, тощо. А вже потім можна подумати про забезпечення старості та власноруч створити вигідне портфоліо з акцій, облігацій та «золота».

Der Spiegel 45/2009. Великий план, змова чи всього лише безпорадність? Що було причиною того, що 9 листопада 1989 року Берлін на деякий час повиснув між ейфорією та насиллям? Це були три прості комуністи, які надали розхитаній НДР незначного але такого важливого поштовху. Головна тема тижня – «Помилка, яка привела до єднання. Як дійшло до падіння стіни». Це, як зі смертю Дж. Кеннеді чи 11 вересня в Нью-Йорку – події, котрі завдають течії історії нового напрямку та завжди народжують міфи, питання та легенди. Завдяки яким обставинам не пролунало ні одного пострілу під час багатогодинного протистояння на німецьких кордонах? Чому прикордонники були неготові до такого натовпу людей? Які були справжні плани керівників НДР 9 листопада? Чи дійсно всі спецслужби були настільки непоінформованими? Відповіді на ці питання знають лише безпосередні учасники тих подій 20-річної давнини. І перш за все, Гаральд Єгер, який був в той час старшим лейтенантом держ.безпеки та знаходився 9 листопада на посаді виконуючого обов’язки керівника паспортного контролю на прикордонному посту Борнхольмер Штрассе. Саме Єгер був першим, хто у той день за півгодини до опівночі без усіляких наказів та повноважень відкрив прикордонний шлагбаум, розрядив готове от-от вибухнути протистояння, та зламав правила системи, яку мав захищати. Крім нього такий самий вчинок встигли зробити Ґюнтер Шабовскі та Ґерхард Лаутер, які не знаючи один одного утворили заколот проти НДР, надавши всій системі останнього фатального поштовху. Ґерхард Лаутер був у той час відповідальним за питання паспортизації та реєстрації при партії. 9 листопада він отримав завдання внести зміни до положень про право виїзду громадян НДР до ФРН. Отже він підготував занадто ліберальний для того часу закон, який дозволяв би громадянам НДР виїжджати до ФРН лише за внутрішнім паспортом без ніяких віз. Цей законопроект ще мусив бути підтверджений того ж дня членами політбюро. Але один з варіантів тексту потрапив до прес-секретаря ЦК партії по інформаційним справам – Ґюнтера Шабовські. Тут потрібно сказати, що цей відділ було створено лише 6 листопада 1989 року і ввечері 9 листопада відбувся перший виступ Шабовські на прес-конференції, яку транслювали в прямому ефірі. І відповідаючи на питання одного з журналістів Шабовські помилково зачитав текст проекту нового закону, складеного Лаутером. Журналіст уточнив, коли цей закон вступає у силу. На що Шабовські заявив, «Наскільки я розумію, саме з цього моменту». Після цього тисячі берлінців та інших східних німців окупували прикордонні пости, вимагаючи випустити їх у безвізовому режимі. І саме під цим тиском Гаральд Єгер першим відкрив шлагбаум, що призвело до подібної ж ланцюгової реакції по іншим постам та прискорило падіння Берлінської стіни.

Focus 45/2009. Головна тема тижня – «Все по-іншому в Америці. Чого Ви ще не знали про США»

Stern 45/2009. Головна тема тижня – «Яніс – один з сотень тисяч дітей, яких заспокоюють ріталіном. Штерн доводить: можна зробити і по-іншому»

обкладинки німецьких тижневиків 44/2009

Tue, 03 Nov 2009 22:49:25 GMT

WirtschaftsWoche 44/2009. Балачки про кризу вже всім набридли. Наразі всі жадають говорити про підйом, оскільки вже є ті підприємства, які виходять з кризового стану, та які позитивно впливають на кон’юнктуру. Головна тема тижня – «Носії надії. Які галузі та підприємства швидше за інших подолають кризу». Все частіше від керівників найбільших німецьких концернів можна почути щось на кшталт, «Ми бачимо світло в кінці тунелю», «Найгірше – позаду!» або «Дощ стає теплішим». І справді, навіть незважаючи на останні новини про банкрутство одного з лідерів «посилкової» торгівлі Quelle та не визначена до кінця доля Opel, німецька економіка переповнена весінніми відчуттями перед початком зими. Практично всі експерти та економісти підправляють свої прогнози на 2010 рік у кращий бік. Навіть міністерство економіки змінило прогноз зростання ВВП на 2010 з 0,5% до 1,2%. Отже, поряд з побитими кризою галузями та підприємствами почали з’являтися і такі, які знову знаходяться на підйомі, які поступово збільшують обсяги виробництва, відміняють скорочений робочий тиждень та презентують позитивні квартальні цифри. Однією з таких галузей є хімічна (BASF), яка в свою чергу була в числі перших жертв кризи. Лише з вересня 2008 до січня 2009 рівень виробництва впав на 25%. Проте вже на наступний рік очікується зростання обсягів виробництва на 9%. Також ІТ-індустрія знову показує непогані результати, що демонструють фінансові звіти останніх кварталів від Google, Apple та Intel. Також виробники спортивного одягу Adidas та Puma з нетерпінням очікують наступного року, а вірніше чемпіонату світу з футболу у ПАР. Авіаперевізники можуть бути лише частково задоволеними: загальна кількість пасажирів зменшилася у минулому році на 10%, особливих втрат зазнали поважні Lufthansa та AirFrance. Дешеві перевізники (RyanAir, Easyjet) навіть під час кризи збільшували всі показники. Абсолютно ніякої кризи не помітила фармацевтична індустрія. Деяким представникам (Bayer, Boehringer) навіть вдалося непогано заробити під час кризи, вчасно представивши на ринку нові препарати проти порушень серцевої діяльності та інсультів. Також практично ніяких змін не зазнала харчова промисловість, оскільки їсти потрібно завжди, незалежно від економічних ситуацій. Хоча виробники шоколаду та желатинових ведмедиків Haribo значно збільшують обсяги продаж під час кризових часів. Значно гірше справи у однієї з провідних галузей Німеччини – автомобільній. Незважаючи на активну державну підтримку, за прогнозами економістів автовиробникам вдасться вийти на рівень продаж 2007 року лише у 2013.

Der Spiegel 44/2009. Чорно-жовті не можуть згодитися ні на одну серйозну реформу. Меркель та Вестервеллє продовжують справу минулого уряду, істотно збільшуючи зовнішній борг країни. Обіцянки прориву для Німеччини так і залишилися на передвиборчих плакатах. Головна тема тижня – «Обережно, чорно-жовті! Пригодницький фальстарт нової коаліції». Одразу після оголошення результатів виборів, радість «вільних демократів» (FDP) та християн-демократів (CDU) була величезною. Проте, вже навіть під час коаліційних перемовин стало зрозуміло, що проблеми та непорозуміння тільки починаються. І якщо Меркель та Зеехофер (голова CSU, баварського варіанту CDU) вже мали досвід досягнення подібних домовленостей, то Вестервеллє мусив завчити перший урок політичного життя на найвищому рівні: мінімум 80% власних переконань, планів та обіцянок потрібно забути заради збереження коаліції (в тому числі). Саме тому глобальні плани Вестервеллє, пов’язані з реформуванням ринку праці, серйозної зміни податкової системи та перебудова системи охорони здоров’я, залишаться у планах до кращих часів. Мікро-реформування буде звичайно проводитися, але країна залишиться такою самою – ні чорною, ні жовтою, а старим добрим «Меркельландом», в першу чергу для збереження нервів громадян. Хоча про який спокій громадян можна говорити, коли перед урядом однією з найсерйозніших проблем стоїть термінова потреба у скороченні зовнішнього боргу, який у 2008 році досяг позначки у 985 мільярдів євро (для порівняння: у 1990 борг складав 300 мільярдів євро). Для покращення ситуації потрібно буде йти на непопулярні міри: збільшення податків або ж скорочення соціальних виплат. Отже, канцлерку обрано, міністрів призначено, а вся країна завмерла в очікуванні.

Focus 44/2009. Головна тема тижня – «Аукціони. Будинок-мрії під ключ. Економія до 50%. Як відбуваються аукціони з нерухомості. На що Ви маєте звертати увагу».

Stern 44/2009. Головна тема тижня – «2000 років битві в Тевтобургському лісі. Германи. Археологи розробляють новий образ наших бойових пращурів».

Чорно-жовтий кабінет Меркель

Wed, 28 Oct 2009 22:40:33 GMT

Сьогодні в Бундестазі Ангелу Меркель було офіційно обрано бундесканцлеркою Німеччини на наступні 4 роки 323 голосами з 612 зареєстрованих (хоча коаліція налічує 332 депутати, тобто вже виявилося 9 плющів). Меркель прийняла присягу так само, як і старі/нові міністри її чорно-жовтого кабінету.

Хто ці люди? – спитаєте ви. А я вам скажу і покажу:

Міністр фінансів: Вольфґанґ Шойблє (партія CDU), 67 років – екс-міністр внутрішніх справ. Саме цей дядечко намагався всіма можливими способами посилити інтернет-контроль у республіці.

Міністр оборони: Карл-Теодор цу Ґуттенберґ (партія CSU), 37 років - екс-міністр економіки. Багато хто сподівався, що він залишиться на цій посаді. Встиг зробити за останні пару років блискавичну політичну кар’єру.

Міністр праці: Франц Йозеф Юнґ (партія CDU), 60 років - екс-міністр оборони. Призначення, яке майже всіх здивувало, оскільки його керівництво міністерством оборони стало просто катастрофічним. Піддавався постійній критиці навіть з лав власної партії.

Міністр охорони здоров’я: Філіпп Рьослєр (партія FDP), 36 років – уродженець В’єтнаму, якого всиновила німецька пара. Мітив на посаду міністра економіки, але отримав «лише» міністерство здоров’я, хоча сам за фахом є лікарем.

Міністр економіки: Райнер Брюдерлє (партія FDP), 64 роки - заступник голови партії – Ґідо Вестервеллє; один з найдосвідченіших економістів парії.

Міністр внутрішніх справ: ~~Юра~~ Томас де Майз’єр (партія CDU), 55 років - юрист та історик, «сірий кардинал» Меркель.

Міністр довкілля: Норберт Рьоттґен (партія CDU), 44 роки - теж вважається правою рукою Меркель та розглядався на посаду міністра внутрішніх справ.

Голова ~~секретаріату~~ канцлерської адміністрації: Рональд Пофалла (партія CDU), 40 років – з 16 років член CDU, з 1990 – бундесдепутат. Ще один з надійних тилів Меркель.

Міністерка справ сімї: Урсула фон дер Ляйєн (партія CDU), 41 рік – в минулому кабінеті займала цю саму посаду; планувала на крісло міністра охорони здоров’я, бо сама лікарка. Мати 7 дітей.

Міністерка сільського господарства та споживачів: Ільзе Айґнер (партія CSU), 44 роки – також зберегла свою посаду з попереднього кабінету, інші кандидатури навіть не розглядалися.

Міністерка освіти: Аннетте Шаван (партія CDU), 54 роки – також залишилася на своїй посаді; належить до найвужчого кола «любих друзів» Меркель. Докторка філософії та теології.

Міністерка юстиції: Забіне Льойтхойссер-Шнарренберґер (партія FDP), 58 років – вважається експертом у внутрішній правовій політиці. Вже очолювала міністерство юстиції ще під Хельмутом Колем (1992-1995).

Міністр транспорту: Петер Рамзауер (партія CSU), 55 років – офіційна назва посади - міністр транспорту, будівництва та житла.

Міністр економічного співробітництва та розвитку: Дірк Нібель (партія FDP), 46 років – спеціаліст FDP з питань ринку праці.

Міністр іноземних справ Ґідо Вестервеллє (партія FDP), 47 років – Вестервеллє суміщає цю посаду з посадою віце-канцлера; інших кандидатів не було, бо навіть перед виборами було відомо, що у разі перемоги чорно-жовтих голова FDP отримає ці портфелі.

Бундесканцлерка: Ангела Меркель (партія CDU), 55 років – з самого початку інших варіантів на посаду не передбачалося.

обкладинки німецьких тижневиків 43/2009

Sun, 25 Oct 2009 15:33:35 GMT

WirtschaftsWoche 43/2009. За другий квартал цього року Даймлер поніс збитків на один мільярд євро. Audi та BMW обганяють свого конкурента по все більшій кількості показників. За прогнозами, в 2010 році Ауді буде продавати більшу кількість авто аніж Даймлер. На додачу, численні відклики проданих машин через виробничий брак наносять додаткового удару по іміджу марки. Найвідоміший автовиробник Німеччини може опинитися під колесами. Основна тема тижня – «Страх за зірку. Брендові проблеми, незадоволені клієнти, мінусові показники. Чи опиниться Мерседес під колесами?» Протягом багатьох десятиліть Даймлер належав до найуспішніших підприємств не тільки Німеччини, а й всього світу. Даймлер був магнітом для найкращих та найталановитіших інженерів галузі. А бренд «Мерсéдес» (саме так із наголосом на другому складі) означав найкращі, найбезпечніші та інноваційні автомобілі та навіть став синонімом «найкращий продукт». Вислів представників відділів продаж з різних галузей «Мерседес серед продуктів» можна почути і сьогодні. Проте сам міф Мерседесу зазнав серйозних ударів протягом останніх десятиліть. Не в останню чергу вина лежить на CEO підприємства, кожен з яких мав своє уявлення щодо стратегічного розвитку концерну і відповідним чином перекроював всю структуру: у 90х Едцарт Ройтер намагався зробити зі швабського автовиробника авто-авіа-електро-оборонний концерн, на початку 2000х Юрген Шремпп продав все, що не мало відношення до авто виробництва та придбав Крайслер і пакети акцій у Мітцубіші та Х’юндаї, намагаючись «захопити» весь автосвіт. Обидві стратегії закінчилися провалом та коштували концерну мільярдних збитків. Дітер Цетче, який зайняв найвище крісло у 2006 році повинен був збирати осколки, розведені його попередниками. В першу чергу він продав Крайслер, який був на той момент зайвим баластом, та почав серйозно займатися іншими проблемами, як настала криза. З одного боку, Даймлер має резервів на 14 мільярдів євро, що суттєво підтримає концерн протягом турбулентних часів, а з іншого – в асортименті Даймлера практично відсутні моделі у нижньому та середньому ціновому сегменті, що теж негативно впливає на об’єми продаж. Якщо у основних конкурентів – Ауді та БМВ – продажі за кризовий 2009 рік впали на 4,3% та 9,1% відповідно, то у Даймлера – на цілих 17%.

Der Spiegel 43/2009. Міхаель Шумахер розповідає про свої складні стосунки з громадськістю, про невдале повернення, про жадання ризику та про пошук нових завдань. Головне тема тижня – «Що мені принесуть пара додаткових перемог. Шпігель-інтерв’ю з Міхаелєм Шумахером про успіх, ризик та тягар перебування німецьким героєм». Журналісти Шпігеля відвідали 40-річного гонщика на його віллі у Швейцарії, біля Женевського озера, де він оселився зі своєю родиною 13 років тому. Тепер же він ще більше часу проводить зі своїми рідними після того, як пішов з великого спорту у статусі найпопулярнішого та найбагатшого німецького спортсмена. Незважаючи на популярність, іноді з Німеччини лунають голоси, котрі звинувачують Шумахера у втечі від німецьких податків. Проте, Міхаель на такі заяви не звертає уваги, а мовчки приймає участь у різних благодійних проектах. Цього літа він протягом двох тижнів займав перші шпальти газет, коли заявив про своє повернення до команди Феррарі замість травмованого Феліпе Маса. На жаль, ще повністю не вилікувана травма шиї не дозволила йому цього зробити, проте Міхаель не покидає думки сісти ще колись за кермо боліду Формули 1. А поки що у весь свій вільний час він ганяє на мотоциклі, стрибає з парашутом та займається скелелазінням.

Focus 43/2009. Основна тема тижня – «9 листопада 1989 року. …і впала тоді стіна. Драматичний перебіг найкращої німецької історії».

Stern 43/2009. Основна тема тижня – «Нова серія статей: Що робить душу сильнішою? Як сім’я, відносини та робота стають джерелом сили».

Німці та книжки

Mon, 19 Oct 2009 17:57:16 GMT

Минулого тижня (з 14 по 18 жовтня) у Франкфурті-на-Майні відбувся черговий щорічний книжковий ярмарок, який відвідало 290 тисяч осіб. WirtschaftsWoche присвятив цій події статтю в останньому номері, де було наведено ряд цікавих фактів щодо німецького книжкового ринку:
- кожен німець читає в середньому 8,9 книжок на рік
- близько 25% німців за останній рік взагалі не брали книжку до рук
- середньостатистична німецька родина витрачає щороку 144 євро на купівлю книжок та 264 євро на періодику.

Інші цифри в наведеній нижче інфографіці.

Джерело: WirtschaftsWoche

обкладинки німецьких тижневиків 42/2009

Sun, 18 Oct 2009 21:12:25 GMT

WirtschaftsWoche 42/2009. Німеччина отримує нове покоління топ-менеджерів, які є глобальними гравцями та справжніми професіоналами, які з цифрами та формулами розуміються значно краще, аніж з політикою та суспільством. Саме вони ґрунтовно перебудовують економіку країни. Тема цього тижня – «Особливий клас. На що здатні топ-менеджери Німеччини?» Сучасні німецькі CEO найбільших підприємств можуть сміливо похвалитися значно більшим досвідом, аніж їхні колеги 20 років тому. Серед керівників переважають інженери та спеціалісти природничих наук, юристів натомість майже немає. Середній вік, у якому керівники призначаються складає, як і у 60х роках – 50 років; але новопризначені CEO вже мають за плечима певний досвід керування. Також сучасні керівники мають більший інтернаціональний досвід: якщо у 1960 році лише 25% керівників крупних концернів могли похвалитися іноземним досвідом, то у 2005 році таких було 60%. WirtschaftsWoche спільно з консалтинговою агенцією Kienbaum провели опитування економістів, фінансистів та інших експертів німецької економіки на предмет оцінювання ділових та особистих якостей керівників найбільших німецьких підприємств. В результаті оцінювання ряду якостей за шкільною системою, було складено список найефективніших CEO провідних німецьких концернів. Всіх я перераховувати не буду, лише перші три місця: Вольфґанґ Райтцлє (Linde), Юрґен Хамбрехт (BASF) та Петер Льошер (Siemens). Незважаючи на те, що в більшості випадків CEO обирається з власних кадрів, все частіше зустрічаються випадки призначення іноземців або ж чужих підприємству «кадрів». Також важливою тенденцією у порівнянні з минулим стала професійна освіта нового керівника. Якщо раніше більшу роль відігравали соціальні та політичні зв’язки, то сьогодні на передній план виходять професійні якості та досвід у певній галузі. Сьогодні професійний розподіл між керівниками виглядає наступним чином: 42% СЕО – інженери, 35% СЕО – економісти та 19% СЕО – юристи.

Der Spiegel 42/2009. Барака Обаму ще продовжують любити в усьому світі, проте у власній країні проти нього починають з’являтися різкі критичні заяви. Отримана ним Нобелівська премія миру була не за його успіхи, а радше за його ідеї та незвичну помірність у питаннях світової влади. Але насправді американський президент вже знаходиться на межі своїх можливостей. Тема тижня – «Завдання: мир в усьому світі. Нереальна місія Барака Обами». Вручення Нобелівської премії миру Обамі здивувало його так само, як і весь світ. Першою реакцією з Білого Дому було президентський мейл зі всього одним словом «Wow». Пізніше на прес-конференції він скаже, що ця премія не за його заслуги і він її насправді-то і не заслужив, але вона є зайвим підтвердженням в американські ідеали: свободу та демократію. Проте на саме головне питання Барак Обама так і не відповів: чому саме він? Людина, яка займала президентське крісло всього 12 днів, коли сплив термін подачі кандидатів на премію. Людина, яка наразі розмірковує чи то послати додаткових 40 тисяч солдатів у гарячі точки світу чи застосувати «дрони» (безпілотні літаки) для збільшення ефективності повітряних атак. Але комітет обрав Обаму для премії миру перш за все за його мирну позицію, за яку він агітував протягом передвиборчої кампанії, та яку намагався реалізувати у перші місяці свого правління – саме цим він істотно відрізняється від Дж. Буша. Обома пропонує різні варіанти та можливості, він простягає руки для розмови, а не кулаки. Своє перше інтерв’ю на президентській посаді він дав арабській телекомпанії, виступив з промовою у Каїрському університеті з головним посланням до мусульманського світу – «Америка вам не ворог»; у Празі Обама повідомив про своє бачення світу без атомної зброї. Інше вже питання, наскільки реальним є втілення таких грандіозних планів у життя. Схоже, що наразі у це вірить лише сам Обама та комітет із вручення Нобелівської премії.

Focus 42/2009. Основна тема тижня – «Тренуйте Ваш майбутній IQ. 7 здібностей, які Вас просунуть далі у житті».

Stern 42/2009. Головна тема тижня – «Коли діти покидають батьківський дім. Як батьки по-новому організовують своє життя».

Вони про нас

Wed, 14 Oct 2009 21:38:38 GMT

В улюбленій німецькій газеті Юри Луценка "Bild" (вірніше в її онлайн версії) сьогодні ввечері опублікували статтю під заголовком "Бійка Кличка у парламенті. Чемпіон світу бореться на своїй Батьківщині проти корупції".
Ех, не знайомі німці з таким дієвим інструментом демократії, як "блокування трибуни". Одразу, бійка-бійка. Мені здається, якби щось почалося сурйозніше, то в реанімаціях не вистачило б місця всім постраждалим від Віталіка.
Чесно кажучи, не дуже приємно бачити нашу гордість у такій ролі. Але все одно - молодець!

обкладинки німецьких тижневиків 41/2009

Tue, 06 Oct 2009 21:14:39 GMT

WirtschaftsWoche 41/2009. В Берліні помалу запускається новий політичний двигун. При цьому у підприємців та великих концернів зростає стурбованість одночасно з надією. Основна тема тижня – «Що на нас чекає: податки, довкілля, енергія, транспорт, здоров’я». Нова чорно-жовта коаліція має глобальні плани. Нарешті CDU (християн-демократи) знайшла партнера, з яким можна буде розпочати найважливіші реформи в основних галузях, які було заморожено під час їхнього керування з соціал-демократами: податки, охороноздоровча система, енергетика, ринок праці. Проте не все так однозначно; незважаючи на взаємні привітання з перемогою всі розуміють – остаточно все буде вирішуватися за столом перемовин новоутвореної коаліції. І за цим столом будуть вирішуватися не кадрові питання, а шукатися консенсуси по основним питанням економіки, фінансів та зовнішньої політики. Одне з основних конфліктних питань – податкова система. Одним з основних лозунгів Вестервеллє на агітаційних плакатах «Більше нетто (зарплата до вирахування податків) від брутто (що отримується на руки)», але Меркель одразу після виборів заявила, що за її головування ніяких радикальних реформ у податковій системі не очікується. Отже, потрібно буде шукати «золоту середину». Також у сфері охорони здоров’я Меркель планує продовжувати реформу, розпочату з бундестагом минулого скликання. Проте ця реформа піддається широкій критиці в країні і основними критиками виступають саме вільні демократи. Вестервеллє та його партія виступають активними прихильниками атомної енергії; християн-демократи ж впровадили план з поступового закриття всіх атомних станцій в країні. Отже, тут теж потрібно буде знаходити компроміс. Незважаючи на запевнення з обох політичних таборів щодо спокійного перебігу коаліційних перемовин, найзапекліші стратегічні суперечки ще попереду.

Der Spiegel 41/2009. Після найгіршого результату виборів до Бундестагу за всю історію партії, у лавах SPD (Соціал-демократична Партія Німеччини) відбувся «розбір польотів». Результатом цього стало повстання молодого покоління партії проти старого. Нові керівники партії мають триматися разом аби пережити турбулентні для партії дні, проте недовіра з обох сторін все зростає. Основна тема тижня – «Хто розчаклує SPD?». На наступний після виборів день, коли були оголошені остаточні результати, можна впевнено сказати, що для SPD почалася чорна смуга в її історії. Найгірший результат партії на бундес-виборах (23%), найбільше падіння у порівнянні з попередніми виборами (-11%), найбільша втрата довіри у виборців (у 1998 за Шрьодера проголосувало 20 мільйонів бюргерів, у 2009 за Штайнмаєра – 10 мільйонів). Проте, головні дійові особи партії не збиралися покидати своїх посад. Саме тому на після виборчому засіданні партії і відбувся своєрідний путч, головною метою якого стала зміна керівництва партії. Отже партію очолив 50-річний екс-міністр навколишнього середовища з неоднозначним минулим Зіґмунд Ґабріель, а його замісницею стала не менш одіозна 38-річна Андреа Наалєс, представниця лівого крила партії. Цей союз більше схожий на тимчасовий пакт про ненапад, оскільки ці двоє постійно знаходилися у конфліктних ситуаціях всередині партії. Незважаючи на ненадійність нового партійного керівництва, всі однозначно погоджуються, що SPD потрібен новий початок, навіть якщо і такий.

Focus 41/2009. Головна тема тижня – «Що покращиться? Великі плани чорно-жовтих»

Stern 41/2009. Головна тема тижня – «Бідні переможці. Відсутність грошей на добрі вчинки. Як Меркель та Вестервеллє будуть керувати країною»

обкладинки німецьких тижневиків 40/2009

Thu, 01 Oct 2009 21:26:34 GMT

WirtschaftsWoche 40/2009. Після виборів до Бундестагу Німеччина знаходиться перед цілою купою проблем, які необхідно буде розв’язати новому уряду. Але що ж робити новоствореній коаліції для того аби зменшити гору держзаборгованості, аби забезпечити стабільне майбутнє соціальній системі та забезпечити розвиток економіки? Редакція ВіртшафтсВохе запросила провідних економістів Німеччини до дискусії по цим питанням. Отже, тема тижня – «Що тепер має статися? План для Німеччини від топ-економістів». Нижче наведено деякі тези спеціалістів.

Петер Бофінгер (професор економіки при Університеті Вюрцбурга):

- пропонує створити комісію, яка б оцінювала необхідність інвестицій у певні галузі на міжнародному рівні і таким чином скеровувала б інвестиційні потоки на найважливіші проекти.

- підтримувати інвестиції всередині країни за допомогою привабливих податкових умов.

- закріпити пенсійну реформу на конституційному рівні: для того, щоб правила та умови отримання пенсії змінювалися не частіше одного разу на 20 років.

- встановлення мінімальної зарплати для всіх: щоб при зростаючому безробітті працівники не ставали «рабами» роботодавців, працюючи за копійки.

Міхаель Хайзе (менеджер бізнес-розвитку групи компаній Allianz):

- знизити податковий тиск на прибутки нижчого та середнього рівнів, що збільшить мотивацію до роботи та призведе до зростання купівельної спроможності.

- консолідація державних коштів через жорсткий контроль видатків: збільшення податків є життєво небезпечним для слабкої (на даний момент) кон’юнктури.

- впровадження привабливих інвестиційних та інноваційних умов для підтримки виробництва у Німеччині.

- додаткове фінансування освіти, що виступає одночасно довгостроковою інвестицією у «людський капітал»

Міхаель Бурда (професор економіки при Університеті Гумбольдта в Берліні):

-ефективніше структурувати соціальну державу: захищати людей не руйнуючи при цьому «тягові сили» економіки.

- боротьба з протекціонізмом – торгові обмеження здатні лише посилити кризу.

- стабілізувати виплати соціального страхування: високі податки та відрахування піднімають вартість робочої сили та загрожують існуванню робочих місць.

Der Spiegel 40/2009. Еволюційна медицина досліджує, чому ми хворіємо та приходить до цікавих висновків, що більшість хвороб мають здатність впливати на людський організм через те, що наше тіло не було створене для сучасного світу. Той, кому вдається зменшити цей недолік через закалювання організму, збалансоване харчування та менший об’єм гігієни, може суттєво продовжити своє життя. Тема тижня – «Невдала модель людини. Чому ми не створені для сучасного світу». Споглядаючи у музеях черепи доісторичних людей важко не помітити одну особливість, а саме рівні та міцні зуби (звичайно ж на тих черепах, де ще щось залишилося). Вчені пояснюють це тим, що для правильного формування щелеп та зубів вони мають піддаватися тиску та іншим навантаженням, як то розжовування твердих зерен чи фруктів. Щелепний апарат сучасної людини, яка протягом декількох поколінь харчується у фастфудах та іншою штучною їжею з пакетиків, значно вужчий за той, що мали наші предки. Але зуби починають лізти такого самого розміру, через що виникає скривленість та порушення прикусу, що виправляється зубними брекетами. Саме використання брекетів і є одним зі знаків того, що наше тіло не підходить до індустріального середовища. Також підвищений тиск, депресії, діабет, короткозорість, ожиріння, алергії, рак, болі у спині – всі ці хвороби виникають в першу чергу тому, що людина не живе у балансі зі своїм біологічним спадком. За підрахунками спеціалістів з еволюційної медицини майже 70% всіх хвороб вдалося б уникнути, якби людина більше звертала уваги на еволюційні потреби душі і тіла. Щоб встановити подібний душевно-тілесний баланс можна почати з самого простого: зайнятися спортом, більше прогулянок на свіжому повітрі, більше фруктів та зернових, менше м’яса та жиру.

Focus 40/2009. Головна стаття тижня – «Великий репортаж про золото. Захист від інфляції та кризи? Ризики та шанси».

Stern 40/2009. Головна стаття тижня – «Повернення Роббі Вільямса. Ексклюзивні фотографії та велике інтерв’ю про його нове кохання та боротьбу з залежністю».

З.І. І в цій країні у минулі вихідні пройшли парламентські вибори! Чекаємо політичних обкладинок наступного тижня.

обкладинки німецьких тижневиків 35-39/2009

Wed, 30 Sep 2009 22:07:00 GMT

Через нестачу часу знову приходиться оптом надолужувати пропущені випуски.

WirtschaftsWoche 35/2009. «Обережно, пастка! Хитрі трюки, за допомогою яких, держава витягає у Вас гроші (у ролі вовка міністр фінансів Пер Штайнбрюк)».

Der Spiegel 35/2009. «Війна німців. 1939: як один народ напав на цілий світ»

Focus 35/2009. «Здорова шкіра. Нові шанси при нейродерміті, алергіях, лупі, корості та прищах»

Stern 35/2009. «Я хотів залишитися жити для неї. Мій 121 день в руках піратів. Інтерв’ю з капітаном човна Hansa Stavanger, який було захоплено піратами»

WirtschaftsWoche 36/2009. «Скільки ще протримається Ваша страховка життя?»

Der Spiegel 36/2009. «Вчора я знову хотів померти. Кореспондент Шпігеля Юрген Ляйнеманн про своє життя з раком»

Focus 36/2009. «Кеннеді: міфи, скандали та трагедії – їхній політичний вплив сьогодні»

Stern 36/2009. «Занадто добре оплачувана робота? Скільки насправді заробляють наші політики

WirtschaftsWoche 37/2009. «Шеф профсоюзу IG Metall Бертольд Хубер: «Я – капітал». Як профсоюзи скупляються на підприємствах»

Der Spiegel 37/2009. «Червона зоря. Наскільки лівою стане республіка?»

Focus 37/2009. «Елітний підрозділ GSG9: що він може, коли його викликають. Ексклюзив: кореспонденти Фокуса разом з таємним спецпідрозділом»

Stern 37/2009. «Покоління Facebook. Як мільйони німців об’єднуються в інтернеті»

WirtschaftsWoche 38/2009. «Під напругою. Чому перегони за електроавто революціонують промисловість»

Der Spiegel 38/2009. «Рік потому. Чому після фінансової кризи світ став біднішим, але не розумнішим»

Focus 38/2009. «Сумніви щодо чоловіка. Чи справедливе рівноправ’я? Дивовижні факти про опікунське право, роботу та освіту»

Stern 38/2009. «Моббінг у школі. Принижені, замучені, побиті: чому зростає насилля в школах і що можна проти цього заподіяти»

WirtschaftsWoche 39/2009. «Так буде голосувати Ваш гаманець. Який вплив на Ваші фінанси мають програми партій»

Der Spiegel 39/2009. «Але будь-ласка цього разу не так. Німеччина перед виборами»

Focus 39/2009. «Кого я маю обирати? Хто мені допоможе? Як вирішують для себе чиновники, підприємці, родини, молодь…»

Stern 39/2009. «Вихід з Афганістану? Але коли та як? Правда про бундесвер, Талібан та змучену країну»

Політична кольорова гама року – чорно-жовта!

Sun, 27 Sep 2009 21:15:55 GMT

За попередніми підрахунками (станом на 22 годину) можна точно сказати, що Ангела Меркель залишиться бундесканцлеркою на наступні чотири роки, а коаліція з червоно-чорної (SPD + CDU) стане чорно-жовтою (CDU + FDP) з парламентською більшістю у 323 голоси (при 308 необхідних).

Ось так будуть попередньо розділені 622 місця Бундестагу. В скобках - ріниця з попередніми виборами.

Це стало можливим лише по-справжньому феєричній перемозі вільних лібералів на чолі з Ґідо Вестервеллє, які набрали рекордні за свою історію 14,5%. Вестервеллє з самого початку передвиборчої кампанії поставив на чорно-жовту коаліцію і всіма можливими способами за неї агітував. Таким чином здійснилася мрія головного ліберала – він стане віце-канцлером та цілком можливо очолить МЗС.

Взагалі результати багатьох партій є рекордними. З найгіршим результатом за свою історію вибори закінчилися для соціал-демократів з SPD – всього 23,1%, результат, який також є найбільшим падінням в порівнянні з минулими виборами – аж -11%. Партія Меркель (CDU) теж не може похвалитися особливим успіхом – їм вдалося набрати 33,8% голосів, що є другим найгіршим результатом християно-демократів за їхню історію. Тому виступ канцлерки після оголошення попередніх результатів був досить стриманим, вона лише заявила, що хоче бути канцлеркою для всіх німців.

Також Ліва Партія набрала рекордні для себе 12,5%, які перетекли до них від екс-прихильників SPD. Незважаючи на лише п’яте місце, зеленим теж вдалося отримати рекордні для себе 10,1%. Також у певному сенсі святкували перемогу і Партія Піратів, які хоч і набрали всього лише 2%, але серед тих, хто брав участь у бундесвиборах вперше, цілих 13% віддали свої голоси саме цій партії.

Ще одним негативним результатом стала пасивна участь німців у виборах. Явка склала лише 71,2% - найнижчий результат за всю історію держави!

Вибори до Бундестаґу

Tue, 08 Sep 2009 20:50:23 GMT

Незабаром – 27 вересня – у Німеччині відбудуться вибори до Бундестаґу, і та партія, яка набере найбільшу кількість голосів, чи група партій, які зможуть утворити більшість, оберуть на наступні чотири роки голову держави – бундесканцлера чи бундесканцлерку.

Отже, наразі Німеччина вступила до завершального етапу передвиборчої кампанії. Я б хотів би зупинитися на такому аспекті агітаційної діяльності, як плакати (біґ-борди, тощо), якими завішана вся країна.

До основних німецьких партій я додам процент отриманих голосів на минулих виборах та актуальний рейтинг, точність якого, до речі, завжди знаходиться в районі статистичної похибки. Тому, результати виборів можна взнати за декілька тижнів до самих виборів.

1.Почнемо з переможців минулих виборів: Християнсько-Демократичний Союз (Christlich Demokratische Union CDU/CSU).

Результат на виборах 2005 року – 35,2%

Актуальний рейтинг (04.09.2009) – 37%

«~~Всі казли, вона – маладєц!~~ Ми маємо силу».

На зустрічах з виборцями всі розмахують триколорними (чорно-червоно-золотими) плакатиками „WIR“ та помаранчевими плакатиками з білими буквами „ANGIE“.

Міністр економіки Карл-Теодор цу Ґуттенберг: «Ми маємо силу для економіки з розумінням»

Міністр внутрішніх справ Вольфґанґ Шойблє: «Ми маємо силу для безпеки та свободи»

Цей плакат став предметом численних жаб у мережі через те, що саме цей міністр постійно агітує за збільшення контролю Інтернету з боку держави.

Міністр справ сім’ї, пенсіонерів, жінок та молоді Урсула фон дер Ляйєн: «Ми маємо силу для сильних родин» (в німецькій не звучить, як масло масляне :)

Сама міністр мати 7 дітей.

2. Соціал-Демократична Партія Німеччини ~~об’єднана~~ (Sozialdemokratische Partei Deutschlands SPD).

Результат на виборах 2005 року – 34,3%

Актуальний рейтинг (04.09.2009) – 23%

Кандидат партії на посаду бундесканцлера – Франц-Вальтер Штайнмайєр. Єдиний представник партії зображений на плакатах, на інших – представники народу або ж просто текстові «месседжи».

«Засукати рукава. За нашу країну.»

«Отримання освіти не має права залежати від банківського рахунку батьків. Тому я обираю SPD».

«Здоров’я не має права ставати предметом розкоші. Тому я обираю SPD»

«Тому що робота потребує справедливих зарплат. Тому SPD»

«Тому що чистій енергії належить майбутнє. Тому SPD»

3. Найліберальніша партія країни – Вільна Демократична Партія (Freie Demokratische Partei FDP). Швидше за все вони стануть одними з «переможців» наступних виборів, та зможуть здійснити свою мрію – утворити керуючу коаліцію з християн-демократами.

Результат на виборах 2005 року – 9,8%

Актуальний рейтинг (04.09.2009) – 15%

Голова партії Ґідо Вестервеллє:

«Робота повинна знову почати оплачуватися. Доктор Ґідо Вестервеллє. Німеччина може це краще.»

«Обрати економічний підйом. Доктор Філіпп Рьослєр. Німеччина може це краще»

«Більше нетто від брутто. Німеччина може це краще»

Мається на увазі зменшення податкового тиску, щоб від зарплатні (брутто) залишалося більше після виплат податків (нетто)

«Посилювати свободу, захищати громадянські права»

4. Партія Зелених (повна назва Bündnis 90/Die Grünen) – головою якої свого часу був харизматичний Йошка Фішер.
Результат на виборах 2005 року – 8,1%
Актуальний рейтинг (04.09.2009) – 11%

На мою думку найкреативніші плакати за всю передвиборчу кампанію. По всій країні розвішані переважно плакати з малюнками у такому собі стріт-арті, дуже рідко можна щось зустріти з зображенням лідерів партії.

Голова партії Чем Йоздемір: ««Вийти з кризи допоможе лише зелене» В минулому році, його призначення головою партії викликало справжній фурор в країні, оскільки це перший політик такого високого рівня іноземного (в даному випадку турецького) походження.

«Проти генної інженерії (гра літер). Вийти з кризи допоможе лише зелене»

«Чорно-жовте? Ні, дякуємо! Вийти з кризи допоможе лише зелене» Тут мається на увазі можлива коаліція між FDP (жовті) та CDU/CSU (чорні), які відомі своїм «ненегативним» ставленням до атомної енергетики.

«Більше електричних авто! Вийти з кризи допоможе лише зелене»

5. Партія Лівих (Die LINKE) – назва говорить сама за себе. Партія утворилася шляхом відколу радикальної частини від соціал-демократичної SPD. Теж можуть виявитися неочікуваними «переможцями» виборів через високий рейтинг у Східній Німеччині (до 20% в окремих бундесземлях).

Результат на виборах 2005 року – 8,7%

Актуальний рейтинг (04.09.2009) – 10%

Агітаційні плакати мають не лише коротеньке гасло, а й більш детальне пояснення до нього

Голова партії Оскар Лафонтен: «Німецькі війська необхідно вивести з Афганістану. Миру не можна досягти шляхом бомбардування. www.за-справедливість.de»

«Обкласти податком багатство! Податок для мільйонерів замість підвищення ПДВ. Терміново введення податків на біржові прибутки та більші податки для концернів! Зниження податків для робітників та малого бізнесу! www.за-справедливість.de»

«Проти пенсії з 67 років! Цей закон – скорочення пенсійних виплат! Його терміново необхідно відмінити та замінити на пенсію, яка захистить від бідності у літньому віці! Солідарність молодих зі старими! www.за-справедливість.de»

«Більше грошей для освіти, а не для банків! Замість порятунку гнилих банків інвестувати в державну освіту! Нам потрібно більше вчителів та вчительок, вихователів та безкоштовна освіта! www.за-справедливість.de»

6. Інші партії. Саме цікаве, що в Німеччині немає графи «Проти всіх».

Результат на виборах 2005 року – 3,9%

Актуальний рейтинг (04.09.2009) – 4%

Сюди належать декілька невеличких партій, які, незважаючи на мізерні шанси, проводять передвиборчі кампанії.

Наведу декілька агітаційних плакатів цих партій.

Націонал-демократична Партія Німеччини – NPD. Досить популярні у Східній Німеччині, потрапили до ландтагу (облради) Саксонії під час останніх виборів з результатом в 5,6%.

Напис на плакаті «Роботу - німцям!»

Партія Піратів – Piratenpartei Deutschland.

«Дочірня» партія шведських піратів, яким там навіть вдалося пройти до парламенту. Активно виступають за зміни до законодавчого врегулювання питань авторського права та патентів, за захист інформаційної приватності громадян.

Напис на плакаті: «Спостереження – смердить (відстій)! За приватність!»

Марксистсько-Ленінська Партія Німеччини – Marxistisch-Leninistische Partei Deutschlands (MLPD).

Є навіть і така екзотика.

Напис на плакаті особливого перекладу не потребує: «Довіра – добре, а контроль – краще!» (В.І. Лєнін)

"Економіка має бути економною" (с)

Thu, 03 Sep 2009 17:18:08 GMT

З 1го вересня в Німеччині, як і в інших країнах ЄС, почалося поступове введення обмежень на продаж електричних лампочок. Безпосередньо з 1го вересня забороняється продаж всіх лампочок з матовим покриттям, а також прозорих потужністю в 100 Вт. З вересня 2010 – заборона торкнеться 75 Ваттних; з вересня 2011 – 60 Ваттних; а з вересня 2012 – 40 Ваттних та 20 Ваттних.

Основна причина подібного введення – неефективне використання електроенергії, оскільки звичайні сучасні лампочки лише 10% енергії перетворюють у світло, решта 90% виділяється у теплову енергію. Енергозберігаючі лампи натомість не лише більш ефективніше використовують енергію, а й допомагають зекономити кошти за струм. За підрахунками спеціалістів стандартна німецька родина може зекономити щорічно €50 замінивши всі звичайні лампочки у квартирі на енергозберігаючі. За іншим прикладом, якщо замінити всі лампочки у країні, то через зекономлену енергію можна буде відключити два атомні реактори.

Один мій знайомий (українець) в останній тиждень серпня намагався закупити собі стратегічний запас 100 Ваттних лампочок, але зміг забрати лише в одному з магазинів останні 10 штук. Німці виявляється теж думають про «чорний день» :)

обкладинки німецьких тижневиків 34/2009

Wed, 02 Sep 2009 21:03:21 GMT

WirtschaftsWoche 34/2009. Як страхові компанії та лікарі намагаються економити на пацієнтах та одночасно викидають на вітер мільярди євро. Стаття тижня – «Здоров’я! Як страхові компанії економлять на нашому здоров’ї, та як Ви можете від цього захиститися». Кожного року німці все більше тратять грошей на медичне страхування: лише за один цей рік страхові компанії отримали 168 мільярдів євро. У німецької системи медичного страхування, яка належить до найбільш розвинених в усьому світі, немає проблем з грошима, але існують проблеми з розподілом наявних коштів між страховими компаніями, лікарями, клініками та фармацевтикою. Однією з головних проблем залишається примусова економія коштів з боку звичайних терапевтів (яких тут називають «домашній лікар» - Hausarzt), оскільки з одного боку саме лише через направлення від «домашнього лікаря» можна потрапити до конкретного спеціаліста (ортопеда, радіолога, окуліста), а з іншого – терапевт отримує більшу зарплатню від більшої кількості візитів пацієнта (тому дає направлення не одразу). Подібна модель має ще один істотний недолік. Після звернення пацієнта до терапевта, останній проводить власну діагностику (УЗД, рентген); але після направлення до спеціаліста, той (не зовсім довіряючи колезі) знову «світить» пацієнта. Наприклад, лише в районі Кельну-Бонну знаходиться більша кількість комп’ютерних томографів, аніж в усій Франції.

Der Spiegel 34/2009. Введена на початку року компенсація за утилізацію авто віком від 9 років для одних видалася успішною моделлю кризової інвестиції, для інших – символом безсилля політиків перед кризою. Премія у розмірі €2.500 чудово показала, що трапляється, коли держава починає зі своїми мільярдами втручатися у ринкові закони. Головна тема тижня – «Брухту дякуючи! Премія за утилізацію авто: результат німецької оргії субсидій». Світова економічна криза, яка почалася восени минулого року, примусила уряди всіх країн світу якимось чином реагувати на її наслідки. Однією з реакцій німецького уряду стало введення з березня 2009 року так званої премії за утилізацію авто. Премія розміром у €2.500 діставалася тому, хто здавав свою щонайменше 9-річну машину на металобрухт та купував замість неї нову. Таки чином уряд намагався захистити автоіндустрію від різкого спаду у виробництві та підтримати таким чином кон’юнктуру. Спочатку на цю премію було виділено півтора мільярди євро, але через навалу попиту згодом збільшено до п’яти мільярдів. Незважаючи на неоднозначну оцінку цієї антикризової міри серед експертів та економістів, ідею було з ентузіазмом підхоплено і в інших країнах світу: США, Франції, Італії, Нідерландах, Японії, Румунії, тощо. Наразі ж німецькі спеціалісти намагаються оцінити доцільність цього кроку. Основною причиною прийняття такого рішення є традиційно сильне автомобільне лоббі у урядових органах країни. Хоча переваги для власне німецького автопрому не такі вже і переконливі: дві третини всіх авто, які було придбано за рахунок премії, було вироблено не в Німеччині, а за кордоном, на заводах Škoda, Hyundai чи Fiat. Після введення премії кількість проданих авто в Німеччині істотно зросла, особливо у виробників недорогих малолітражок: Hyundai, Fiat, Alfa Romeo, Kia, Suzuki, Škoda. Проте, експерти стверджують, що більшість з тих, хто скористався премією, просто раніше здійснили купівлю. Тобто, після завершення виплат, крива проданих машин знову осуне донизу. Прихильники премії стверджують, однак, що на той час знову зросте експорт авто, який в порівнянні з минулим роком впав на 30%. Проте об’єми виробництва авто будуть продовжувати скорочуватися. За прогнозами PricewaterhouseCoopers німецька автоіндустрія зможе досягти рівня виробництва 2008 року не раніше за 2013 рік.

Focus 34/2009. Головна стаття тижня – «Спадкуйте правильно! 100 важливих рішень суду. Так Ви можете захистити Ваше право»

Stern 34/2009. Головна стаття тижня – «Казка про сучасного чоловіка. Чому батьки радше сидять в офісах, замість того, щоб перейматися власними дітьми»

обкладинки німецьких тижневиків 33/2009

Thu, 20 Aug 2009 22:54:27 GMT

WirtschaftsWoche 33/2009. За допомогою сучасних технологій дослідники людського мозку та маркетологи виявили вплив реклами на наше підсвідоме. Нейромаркетинг пояснює, чому ми купуємо те, що ми купуємо. Тема тижня – «Чому ми купуємо те, що ми купуємо. Дослідники головного мозку розшифрували наш «шопінговий» код». Як сприймаються рекламні меседжі? Коли починають діяти аромати та звуки? Як реагує підсвідомість на рекламу? Маркетологи роками досліджують ці та багато інших питань. За допомогою сучасного діагностичного обладнання можна достеменно сказати, що ж відбувається у нашому мозку під впливом реклами та оформлення продукту. Відповідь на ці питання цікавить всіх, саме тому у Німеччині щороку витрачається близько 2 мільярдів євро на ринкові дослідження, під час тисячі споживачів повідомляють про свої бажання та думки. Один з основних висновків, що споживач не може пояснити, чому він обирає один певний бренд та ігнорує інший. Одне з найоб’ємніших досліджень в п’яти країнах було проведено провідним експертом з нейромаркетингу – австралійцем Мартіном Ліндстромом. Результати свого дослідження він опублікував в книжці «Купівлелогія: правда та брехня про те, чому ми купуємо» (Buyology: Truth and Lies About Why We Buy), яка протягом короткого часу зайняла верхні місця продаж. Журнал Time навіть включив Ліндстрома до сотні найвпливовіших людей 2009 року. ВіртшафтсВохе ексклюзивно публікує уривки книжки, яка скоро з’явиться у продажі в Німеччині. Одним з цікавих прикладів того, як співвідносяться свідоме та підсвідоме показано на експерименті з цигарками. Спочатку курці мусили заповнити анкети, в яких серед купи інших питань, найважливішими для експерименту були «Чи впливають на Вас застережливі написи на пачках?» та «Чи починаєте Ви під впливом цих написів менше курити?» Переважна більшість курців відповіла стверджувально на обидва питання. Потім учасників експерименту підключали до томографів та показували різноманітні загрозливі написи з сигаретних пачок. Результати були вражаючі: ці написи не тільки ніяк не подавляли у людини бажання викурити сигарету, але й навіть активували у мозку ділянку під умовною назвою «Центр залежності». Тобто, виходить, що без належного нейродослідження держави по всьому світі викинули на вітер мільярди євро на подібний анті-тютюновий захід.

Der Spiegel 33/2009. Вже досить давно Інтернет розвинувся до паралельного всесвіту. Він став місцем переховування для крадіїв, екстремістів та збоченців, яким там вдається переховуватися від контролю держави. Лише єдиній транснаціональній інстанції може вдатися на вести в Інтернеті порядок. Мета: глобальна мережева демократія. Тема тижня – «Мережа без закону. Чому Інтернету потрібні нові правила». Нещодавні спроби прийняти у Бундестазі закон, який дозволяв би Федеральному Кримінальному Відомству блокувати інтернет-сторінки з певним контентом (йшлося в першу чергу про дитячу порнографію) викликав у країні хвилю дискусій та ряд питань. Скільки свободи дозволено власне в Інтернеті? Чи має право держава відпускати мережу на самоврядування? Переховуючись під ніком тисячі німецьких блоґґерів залишають пости повні ненависті, бруду та принижувань, не відчуваючи ніяких обмежень та моральних гальм. Кібер-цькування, моббінг та групові принижування на форумах досить поширенні серед німецьких школярів. Отже, з одного боку, Інтернет надає свободу ідеї, але одночасно виступає сховищем всього наймерзеннішого, на що здатна людська фантазія; з одного боку – є прискорювачем інновацій та прогресу, а з іншого – акумулятором кримінальної енергії та організованої злочинності. Але наскільки готова держава прийняти на себе відповідальність по врегулюванню мережі? Одним із прихильників жорсткого контролю в Інтернеті є німецький міністр внутрішніх справ Вольфґанґ Шойблє, який час від часу пропонує відповідні закони у Бундестазі: з 2008 року всі провайдери зобов’язані зберігати протягом певного часу протоколи різних видів зв’язку; з недавнього часу спецвідділенням поліції дозволяється застосовувати хакерські технології для перевірки комп’ютерів підозрюваних осіб. В ефективності подібних мір багато хто сумнівається. Однак, наскільки держава може контролювати Інтернет та скільки це може коштувати, можуть відповісти китайські урядовці, яким більш-менш вдалося огородити чверть мільярду юзерів цифровою китайською стіною. Насправді ж уряди багатьох країн усвідомлюють потребу у спільному своєрідному Інтернет-уряді, який би міг би не лише контролювати, а й організовувати процеси, які там відбувається. Але для цього не вистачає не лише глобальної стратегії, але й елементарного розуміння самих процесів.

Focus 33/2009. Тема тижня – «1000 дотиків. Вічне кохання – секс-терапевти та сімейні психологи пояснюють, як таке є можливим»

Stern 33/2009. Тема тижня – «Життєвий простір – Антарктида. Захоплюючі картини з краю світу»

обкладинки німецьких тижневиків 32/2009

Mon, 17 Aug 2009 21:41:13 GMT

WirtschaftsWoche 32/2009. Світова економіка знаходиться на початку свого підйому. До підприємств-експортерів знову починають поступати замовлення, поліпшується загальний настрій. Наскільки потужним буде полегшення та як довго воно протримається? Тема тижня – «Невже все найгірше вже позаду? Чому біржі та кон’юнктура набирають обертів, скільки протримається такий підйом». Після болісного та глибокого падіння світової економіки, починає з’являтися світло в кінці кризового тунелю. Однією з перших оговталася Азія: в Китаї будівельні підприємства починають розгортати буд майданчики для виконання державних замовлень по будівлі нових мостів та ремонту старих доріг. Підприємства з інших регіонів світу знову запускають свої виробничі лінії для задоволення китайського попиту. Навіть на американському ринку нерухомості, де все власне і почалося, спостерігається незначне зростання цін – вперше з червня 2006 року. Закінчення рецесії відображено і на балансах підприємств, які опублікували нещодавно цифри за другий квартал: у червні цього року більше половини європейських компаній перевиконали виробничі плани. Біржові індекси по всьому світі також потяглися догори. Наразі ж найактуальнішим питанням стало – як довго це зростання протримається. Оскільки лише декілька тижнів тому експерти прогнозували падіння німецького ВВП у 2009 на 6-7%, та незначне зростання (на 0,5%) у 2010. Є ряд причин, які призвели до подібних позитивних наслідків:

-грошова політика – своїми мільярдними вливаннями центробанкам багатьох країн світу вдалося захистити свої фінансові системи від колапсу. Також суттєве пониження кредитної ставки від Європейського Центробанку до 1% призвело до значного заниження фінансового тягаря для багатьох підприємств.

-світова торгівля – після банкрутства Lehman Brothers майже всі банки заморозили кредитування суб’єктів зовнішньої торгівлі, що призвело до колапсу світового експорту у першому півріччі. Проте банкам вдалося подолати ці проблеми і тепер рівень експорту починає набирати обертів: експорт Кореї та Тайваню вже показує 50% зростання, Японії – 25%.

-цикл складування – протягом останніх місяців підприємства були переважно зайняті реалізацією продукції з переповнених складів. Наразі ж склади поступово звільнилися і тепер підприємствам необхідно починати активне виробництво задля задоволення попиту.

Але деякі експерти спостерігають цю відлигу з певною долею скепсису. На їхню думку після кризове зростання буде швидше за все мати форму W: тобто після тимчасового зростання настане період певного падіння, хоча і не до розмірів повторної рецесії. Одним з основних гальм швидкого зростання можуть стати ринки праці, про що говорилося в одному з минулих випусків.

Der Spiegel 32/2009. Порадники, лікарі, терапевти – при вихованні дітей сучасні батьки частіше звертаються до експертів, аніж до власного здорового глузду. Матері і батьки живуть у постійному страху зробити щось не так. Єдиного, що їм не вистачає – це помірності. Тема тижня – «Велика турбота про любих малюків. Виступ на користь більш стриманого виховання». Мільйони сучасних німецьких батьків знаходяться у постійному пошуку відповідей на свої питання в книжках та інтернеті: як мені потрібно правильно виховувати дитину? Годувати? Навчати? Захищати? Любити? Ще ніколи у книжкових магазинах Німеччини не було стільки порадників на всі випадки життя для батьків. Ціле покоління батьків не можуть спокійно спати маючи страх, чи не занадто рано вони перейшли на коров’яче молоко і чи не запізно вони почали з вивченням англійської. Рівень батьківської турботи неймовірно зріс за останні декілька років. Дворових дітей, які проводять час зі своїми однолітками, практично не стало. Батьки фактично контролюють кожний крок: вони відвозять та забирають дитину машиною до школи, на спортивні заняття, навіть на зустрічі з друзями. Дитячі годинники та мобільні все частіше обладнуються GPS-приймачами, аби батьки у будь-який момент могли знати, де перебуває їхнє чадо. Сучасні батьки вже не покладаються на свій батьківський інстинкт – за допомогою порадників та лікарів вони постійно перевіряють, чи розвивається їхня дитина відповідно до інформації наданої довідниками.

Focus 32/2009. Головна тема тижня – «Діагноз – деменція. Коли люди повільно втрачають пам'ять. Нові медичні відкриття. Що можуть зробити рідні»

Stern 32/2009. Тема тижня – «Два обличчя Далай Лами. Сумірний тибетець та його недемократичний режим»